Євген Плужник – Він: Вірш

Проминуть по днях десятиріччя,
Прийде радість інших поколінь,–
Але завжди
раз
на рік
обличчя
Обгортатиме глибока тінь!

Пам’ятатимуть дорослі й діти,
Хто в цей час в минулому помер!
Через віщо –
всім гудкам гудіти
Три хвилини –
як гули тепер!

Але завжди в подиху заводів
– Невмирущий в арміях машин! –
Поруч з нами
той,
кого в народі
Уквітчають коротенько –
Він!

І в обличчях радість біль пригорне:
У мільйонах втілений –
не вмер!
…І сотворять вічну пам’ять горни
З вдячністю, не знаною тепер!
…………………………………………………….
Проминуть, мов сон, десятиріччя
Болю, крові, боротьби і війн, –
Але вічна правда робітнича –
Він!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Плужник – Він":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Євген Плужник – Він: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.