Я знов на хуторі. Шовковий шум гаїв
Приспав усе надворі і в господі…
Навіть здається, що думки твої
Додумано, – і віршувати годі!
Хіба одну в старенький свій альбом
Вписати десь без зайвих слів і дати:
І хуторові, й віршеві – обом
Час помирати.
