Їх меншає – я знаю тільки двох –
Аматорів, кому цікаво й досі,
Чим і коли уславивсь Архілох,
Кого Алкей уславив на Лесбосі…
Такі наївні, втішні диваки,
Арбітри метру й еллінського хисту, –
Для них поезія лиш там, де вже віки
В класичній формі не лишили змісту!
Та, сам поет, – дарма що молодий, –
Докором злим не зачіплю нікого:
В поезії хіба вряди-годи
Якогось змісту набіжиш малого.
