З коно́пель і льону — домоткане полотно.
І прошивається з нас український код
Неначе, нотами вуста – пісні народні.
Як одягаємось — торкаються долоні…
…Тече тепло від добрих пращурів незнаних.
До них, у вишитому, ближче, поруч стану:
Одна родина у мережках полотняних!
…Я б, поетично звав би нас — україня́ни.
