Їхав чумак із Криму додому,
На драбиночку схилився,
На драбиночку схилився, гей!
Дуже, дуже зажурився,
На сірі воли дивився.
“Гей, чумаче, чумаче-бурлаче,
Та чого ж ти зажурився,
Та чого ж ти зажурився, гей!
Чи сірі воли пристали,
Чи з доріженьки ізбився?”
“Не пристали й воли, з дороги не зьився,
З дороги не збився,
Одна думка серце в’ялить, гей!
Чумаченько молоденький
Та без доленьки вродився!
Та риба в морі та й та пару має,
Та й та пару має,
Тільки йому, молодому, гей!
В світі пароньки немає.
Та тільки ж йому, тільки йому пари,
Що ті очі карі,
Тільки ж йому до любові, гей!
Що ті, що ті чорні брови!”
