Коли заплачуть поминальні дзвони,
Не дай задути пам’яті свічу,
Людей мільйони прийдуть до ікони
Сліз не зупинять від гіркого розпачу.
Ніхто не зможе біль той загасити,
Який у серці за Вкраїну тліє,
Здавалось можна все вже пережити
Та тільки пам*ять із роками не старіє.
Не загубити істину життя,
Де безневинних голодом морили,
Де пухло ненароджене дитя,
А хто живий то смерть собі просили.
Не дай задути пам’яті свічу
В цей світлий день тривожної скорботи,
Хоч буде гірко і печально від плачу
Зумій цей біль в собі перебороти.
