Юлія Забіяка – Слоненятко: Вірш

Засинай, моє малятко.
І побачиш слоненятко
В джунглях що живе казкових —
Добре, миле, пречудове.

Допоможеш слоненяті
Квітів гарних назбирати:
Для сестрички, для бабусі,
Та для любої матусі.

Бачать квіти чарівні
Тільки діти уві сні.
Засинай, моє малятко,
Бо чекає слоненятко!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Юлія Забіяка – Слоненятко":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Юлія Забіяка – Слоненятко: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.