Загибель котляревщини, або ж бесконечна подорож у безсмертя
носаток надцять перехилено
то й замакітрилось на гаму:)
а ті що з крилами і з вилами
губами бамкають bibamus
тут навіть coitus не коїться
носаток надцять перехилено
і непорушність нижче пояса
мов гузна цвяхами присилено
мов шиї зігнуто і змилено
глитай щокате і пузате
носаток надпять перехилено
допоки будеш пановати
мов дух опухлої кунпанїї
зітхаєш ревно і знесилено
ще по одній панове пани
носаток надцять перехилено
о ганусівко чикилдихо
та прочі випиті напої
в ліси свічок сумирно тихо
відходять шльохи та герої
II
ставайте свічками почвари дідони сивілли свічада
паліть воячки непоборні салютами з люф
іде молодичка з косою кривою ставайте свічками
як буква і дух або блазенський бубон і буф
вогнями ставайте моргухи фіндюрки і цьохлі харцизні
джиґунство й богунство як віхті гарячі в груді
вже сказано голосно й чисто любов ік отчизні
мов камінь у річку слова і круги по воді
світися як вістря зоря нерозтлінна й ребриста
над морем і полем де в мандрах обсмалений рід
заводить у тартар крючок баламут і юриста
хоча і йому не минути вогню сковорід
то хто буде завтра й позавтрім і потім і завше
іти по слов’янську латину в папірусну хлань
крізь морок і мор голоси як вузли зав’язавши
над попелом пасік парсун і пісень і повстань
косу замашну і петлю мотузяну і блискітку кулю
стрічайте герої бурлацтва святі бахурі
вертеп не зачиниться з нього показано дулю
отчизні і жизні і смерті і ясній зорі
