Поглядом окину
Клен і перелаз.
Вірю, що зустрінусь
Ще з тобою раз.
Упадуть дороги
Край озер мені.
Йтимеш парком, строга,
В темному вбранні.
Не знайду я зміни
У твоєм житті.
Буде лиш дитина
Із тобою йти.
Опадуть жоржини
На озерне дно.
Стала за дружину
Ти комусь давно.
- Наступний вірш → Юрій Буряківець – Матері
- Попередній вірш → Валер’ян Поліщук – Літнє
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші