Юрій Буряківець – Воскресіння: Вірш

І праведні й неправедні діла
Колись у Царстві Вічному розсудять,
І відсахнуться вбивники від зла
З гадюками обвислими на грудях.
І стане волі сторожем закон,
Благословенний радістю земною.
І незгасимий заблищить вогонь
На верховинах, вторгнутих імлою.
А ми, неначе сироти оті,
Що біля церкви прихилились в свято,
Здивуємось, уздрівши на путі
Пророків, за людські діла розп’ятих.
Сліпих і кволих люди привезуть,
Питаючи: — Христа не зустрічали?.. —
І голуби засріблять в леті путь,
Хитнуть зорю в далекому причалі.
Настане радість в нашому житті,
Благословляючи земні діброви,
Хреста з Ісусом будемо нести
Дорогою і правди і любови.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Юрій Буряківець – Воскресіння":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Юрій Буряківець – Воскресіння: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.