Із “Сагайдака”
Але дарма, царям не треба
Ні щастя нашого, ні зла,
Їм нестрашні докори неба,
Ні смерть, ні зойки, ні сльоза.
Надходить час проголосити
Нам незалежність від Москви,
То ж хай живуть і посполиті,
І ви, відважнії сини!
- Наступний вірш → Олександр Духнович – Надгробнеє
- Попередній вірш → Святослав Гординський – Глянь: золоть, ледве вичутна
(Оцінок ще немає)