Юрій Федькович – Рожа: Вірш

В неділеньку вранці
Ідуть новобранці,
А мій милий чорнобривий
У білій катанці.
«Чекай, милий хлопче,
Най припну ти рожу!»
«Не чекаю, серце моє,
Чекати не можу.
Бо ті твої рожі
Сльозою зрошені…
Вповідав ми тарабанчик,
Що ми розлучені.
Але як уб’ють мня,
Коби посадила
Ту червону твою рожу
На моїй могилі.
Та рожа прийметься,
Мая розцвітеться,—
Під зеленов муравою
Серце стрепенеться».