Юрій Іздрик – Гіпоксія: Вірш

це так дивно — між нами ніякої близькості
тільки ці кілометри і різні умовні бар’єри
у обіймах твоїх я гойдався би наче в колисці
але замкнуто брами зачинено парки і сквери

і ніщо не римується — двері не входять в одвірки
і маршрути в квитках і сеанси підкреслено різні
навіть кров і любов ми розлили по різних пробірках
навіть слово і зойк все ніяк не вкладаються в пісню

це так дивно усе
бо щоденно
щонічно
ніколи
не виходжу із тебе як не виходять з запою

і хапаю мов риба повітря —
налякано
кволо:
дай дихнути тобою
дай ще раз дихнути тобою

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Юрій Іздрик – Гіпоксія":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Юрій Іздрик – Гіпоксія: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.