ми одне одному – як терористи
ми одне одному – біженці
знаємось ми уже днів десь зо триста
і невідомо як вижили
триста спартанців нервово десь курять
глючить трістана й ізольду
здуру зійшлись ми й розбіглися здуру
мало не з першого погляду
- Наступний вірш → Юрій Іздрик – Все тонші відтінки
- Попередній вірш → Юрій Іздрик – Уже й не спитаю тепер я
(Оцінок ще немає)