осінь заходить боком-боком
щоб виглядати мо́лодо
дерево тріскає вздовж воло́кон
холодно-га́ряче-холодно
тріскає дерево сохнуть суцвіття
наче ламкі зап’ястя
ти все блукаєш мила цим світом
наздоганяючи щастя
- Наступний вірш → Юрій Іздрик – Що я скажу тобі
- Попередній вірш → Юрій Іздрик – Все тонші відтінки
(Оцінок ще немає)