Юрій Іздрик – Уже й не спитаю тепер я: Вірш

уже й не спитаю тепер я
а сам не згадаю хоч вбий ти
чи є в цього світу двері
і як з цього світу вийти
з заплутаних цих коридорів
із сонячних цих провулків
із цих паралельних просторів
із цього солодкого вулика

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Юрій Іздрик – Уже й не спитаю тепер я":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Юрій Іздрик – Уже й не спитаю тепер я: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.