я шаную усе що сказано
ти цінуєш усе промовчане
так вже є відколи не разом ми
так напевно вже нам наврочено
напророчено напартачено
наплановано і накаркано
так багато вже часу втрачено
і крапленими крито картами
я відгадую ноти паузи
ти слова мої пересіюєш
так недовго буваєм разом ми
так багато чого не смієм ми
та сміємося в повен голос ми
а як плачемо то впівголоса
одне одному часто молимось
зупиняючи чортове колесо
затискачи час між пальцями
запускаючи сонце подихом
живемо на якихось станціях
між від’їздами і приходами
поміж стінами й дороговказами
ми приречені бути точними
і мовчу я про все що сказано
і співаєш ти про замовчане
