Вірші класиків > Юрій Іздрик: Вірші > Юрій Іздрик – Зсихаюся в нуль під самотності пресом

Юрій Іздрик – Зсихаюся в нуль під самотності пресом: Вірш

зсихаюся в нуль під самотності пресом
хоч добре відомий рецепт порятунку –
обіймів твоїх живильні компреси
і доза найменша твоїх поцілунків

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
0 Юрій Іздрик
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Юрій Іздрик – Зсихаюся в нуль під самотності пресом":

Читати схожі вірші:

  1. Юрій Іздрик – Be like bee
  2. Юрій Іздрик – А знаєш – буде ще спокій
  3. Юрій Іздрик – Превізія
  4. Юрій Іздрик – Гіпоксія
  5. Юрій Іздрик – Final balance
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Юрій Іздрик – Зсихаюся в нуль під самотності пресом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.