Вірші класиків > Юрій Клен: Вірші > Юрій Клен – Он крутиться листками зжовклими

Юрій Клен – Он крутиться листками зжовклими: Вірш

Он крутиться листками зжовклими
прозора праосінь берез.
Над вечір так раптово змовкли ми,
схиливши очі до терез,

де шальками урівноважені
всі наші радощі і сум.
І серце, вже красою вражене,
п’є порами осінній шум.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Юрій Клен
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Юрій Клен – Он крутиться листками зжовклими":

Читати схожі вірші:

  1. Юрій Клен – Запахло вже навогченим корінням
  2. Юрій Клен – Вікінги
  3. Юрій Клен – Японія
  4. Юрій Клен – Вже сніп у полі споловів
  5. Юрій Клен – Беатріче
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Юрій Клен – Он крутиться листками зжовклими: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.