Вже золотими плямами розквітли
стрункі берези в сосняках,
і по оголених гаях
розлила осінь так багато світла, –
мов щастя, перед смертю надто щедре,
щоб нашвидку, за кілька днів
позбутися своїх скарбів,
спорожнює над нами повні відра.
- Наступний вірш → Юрій Клен – День, відганяючи мару ночей
- Попередній вірш → Юрій Клен – Здери березову кору
(Оцінок ще немає)