Юрій Липа – Комілітонові чорноморцеві: Вірш

Будуй найбільше — душу. Гордий дім
В безсонних ночах архитект узрів,
Вгадав у каменю пропорцію і міць.

Тесали ліс, залізо гнули в вимір
І терпеливо корабель лучили
Майстри віддавна… Майстром будь і ти.

Будь із людьми, як в морі, їх пізнай
І все, що ліпше, забери для себе.
Ми всі — на хвилях, всі, як кораблі.

Не будь відразу простий. Промовчи.
О, горе тим, що так кладуться м’яко,
Немов медуза мокра на долоні.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Юрій Липа – Комілітонові чорноморцеві":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Юрій Липа – Комілітонові чорноморцеві: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.