…Ми такі упиті
Тим, що Вона є знов, –
Що нам наші забиті
і наша кров?
Ми такі всі повні щастя
У сей великий час,-
Сподобись, земле, Причастя,
Сподобись, земле, нас!
Чорний орел Мазепи
Покидає сонні Яси –
Покиньте барви, крепи,
Золото і всі прикраси!
Станьте кожен спокоєн
У лави, що в сяйві мітів:
Се – Українець-Воїн
Ворота помітив.
І в краю, де все клекоче,
Він побіди сіє,
Б’ючи межи очі
Тебе, Росіє!…
