…Як злотий дзвін монастиря,
Співає пристраснеє літо,
І неба синього зоря
В мені захована укрито.
В цвітучій мудрості доріг
Мене сповили сонні міти
Про дні, що йдуть, що я не встиг
Ще, сміючися, покорити…
- Наступний вірш → Юрій Липа – Зорі великі дрижать
- Попередній вірш → Юрій Липа – Ми такі упиті