Так, знаю я тебе, як ти себе не знаєш,
Так, брала я тебе на руки ще малого,
Дивилася на тебе, як ти ріс і бавивсь,
Як став мужчиною, став коло мене поруч,
Не гнівайся ж на мене,— я з тобою завжди,
Я так, як вітер свіжий, що довкола тебе,
Як та земля, що ходиш, і вода, що п’єш,
Як зорі, що, ти віриш тайно, є незрушні…
…І я була б слабіша, коли б ти не вірив.
