Епіграф з роману «Чотири шаблі»
Голос:
Приходь іздалеку, одчай труби,
Великої військової тривоги!
Летіть, летіть весняної доби,
Земля і кінь, списи і корогови!
О вітре мандрів, весну розвівай,
Підкинь до неба пил полків кінноти!
Земля лежить — щасливий, теплий край,
І коливаються її висоти.
Встає туманна путь і день оман,
Весна народжується під копитом.
У неймовірний синій Ханаан
Ідуть полки за Марченком забитим.
Червоний прапор батарей, бригад
На рани їхні ляже як товариш,
І партизанський бойовий фрегат
Поставить марс, і брам, і бом-брам-парус.
Весна, як струмінь, з безвісти тече,
Як постріли, біжать пісень повтори…
Хор:
Ми стаємо плечима до плечей,
Як ост і норд, як вест і зюд на морі!
