За городом качки пливуть: Вірш

За городом качки пливуть,
Каченята крячуть…
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.

Вбогі дівки заміж ідуть
З чорними бровами,
А багаті дівки сидять
З кіньми та волами.

“Чи ти чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав,
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав?” –

“Ой хоч чула, хоч не чула,
Не обзивалася:
Темна нічка-петрівочка, –
Вийти боялася!” –

“Ой не бійся, дівчинонько,
Не бійся нічого,
Бо я хлопець молоденький
Не зрадив нікого!” –

“Ой не хоче твоя мати
Мене, бідну, знати,
Хоче собі багатую
Невістку шукати!” –

“Нащо мені на подвір’ї
Воли та корови,
Як не буде в моїй хаті
Любої розмови!”

Ой десь гуде, ой десь грає,
Скрипка витинає:
Оце вдова своїй доні
Весілля справляє.

Нехай знають, нехай знають,
Де музики грають,
Нехай знають, нехай знають,
Як бідні гуляють!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "За городом качки пливуть":
Залишити відповідь

Читати вірш поета За городом качки пливуть: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.