Задумала вража баба
Та й забагатіти,
Підсипала куріпочку,
Підсипала куріпочку,
Щоб вивела діти.
Як вдалося вражій бабі
На біду, на горе:
Висиділа куріпочка,
Висиділа куріпочка,
Усіх тільки троє.
Як погнала стара баба
Куріпочку пасти,
Сама сіла під тиночком,
Сама сіла під тиночком
Куделицю прясти.
Наступає чорна хмара,
Дощик накрапає, –
Стара баба куріп’яток
Стара баба куріп’яток
В хату заганяє.
Ще й до хати не догнала,
Як одно стоптала,
На другеє іспіткнулась,
На другеє іспіткнулась,
На третеє впала.
Як вернувся дід із лісу,
Став бабу питати:
“Що це наших, бабусенько,
Що це наших, бабусенько,
Курчат не видати?”
