Чужа ти тонкощам, і мова не іскриться,
Очима ти й лицем не краща від усіх,-
Але побачити жадає кожен їх.
Простенько вбрана ти, а видно, що цариця.
Як в галасі й піснях юнацтво веселиться,
Розмову заведуть про подружок твоїх,
Той сипле їм хвали, а цей знімає сміх,
Та зайдеш ти,— святе мовчання воцариться.
Отак на учті десь мистець підносив спів,
I юрби у танках наповнювали зали,-
Та раптом змовкло все, й ніхто не зрозумів,
Не угадав, чому в задумі повставали.
Аж от сказав поет: Це ангел пролетів.
Всяк гостя вшанував, хоча не всі пізнали.
Перекладач: Євген Дроб’язко
