Повний текст твору: Ой летіла стріла
Автор балади невідомий, записаний був твір у 1915 році на Рівненщині.
Головна ідея твору ‒ співчуття людям, які втратили близького чоловіка, найімовірніше, на війні.
Балада написана у формі оплакування ‒ у творі є питання і є відповіді, які мають продемонструвати глибину горя.
Сюжет балади лінійний. Вдовиний син загинув від стріли (завʼязка), після чого до нього прилетіли три зозулі. Оплакування було гірким і горе трьох жінок ‒ матері, сестри й коханої проявилося по-різному (кульмінація). На місці, де плакала мати, Дунай розлився, де плакала сестра ‒ зʼявилася криниця, а де плакала мила ‒ суха земля, то її горе скороминуще. Пояснення ліричного героя, чому така велика різниця, і є розвʼязкою.
У творі використані такі художні засоби:
- Паралелізм ‒ через явища природи, через тваринний світ показується життя людей і їхній внутрішній стан. Зокрема яскравим проявом цього є поява водойм там, де плачуть жінки;
- Епітети ‒ «рябенькі», «вдовиний», «миленька», «сухенька»;
- Метафора ‒ «Дунай розлився», «слізок криниця»;
- Гіпербола ‒ «Дунай розлився», «слізок криниця»;
- Повтори ‒ «плаче», «сестриця», «матінка», «миленька»;
- Протиставлення ‒ мати плаче, доки жити буде, а кохана ‒ доки бачить.
Твір насичений зменшувально-пестливою лексикою ‒ «серденько», «сестриця», «миленька», «ніженьки». Ці слова мають викликати ще більше співчуття до горя трьох жінок.
Символіка, яка присутня у творі, доповнює розповідь:
- Зозуля ‒ самотність. Зараз зозулями називають матерів, які покидають своїх дітей, проте раніше зозулі символізували солдатських матерів. Згадайте пісню «Летіла зозуля, та й стала кувати», де є цитата «вона проводжала синочка в солдати». Зозуля ‒ жінка, яка віддала сина з іншими дітьми і з тих пір втішитися не може. Інше значення зозулі як символу ‒ вдівство. Хоч прилетіли до тіла три зозулі невтішні, але у кожної горе своє і не в усіх воно вічне;
- Море ‒ життя, перешкоди, глибини й таємниці. Стріла з-за моря, найімовірніше, означає загибель на війні, а історія про вдовиних синів, яких забирали в солдати, бо нікому було заступитися, є класичною і в народній творчості, і в дореволюційній літературі;
- Дунай ‒ один з символів України. Загиблі сини роблять державу сильнішою, проте кожна смерть дуже болісна;
- Криниця ‒ глибина, криниця компактна, та вода в ній невичерпна, тобто для сестри смерть брата ‒ теж глибока рана на все життя;
- Серденько ‒ символ кохання.
Символічним є для українського фольклору число три. У творі до загиблого прилетіли саме три зозулі, а їхнє горе описане трьома циклами ‒ в одній строфі вони плачуть, у другій ‒ наявний результат оплакування, у третій ‒ тлумачення, що значить розлитий Дунай, поява криниці й суха земля.
