Ой летіла стріла: Вірш

Ой, летіла стріла
З-за синього моря.
Ой, де ж вона впала?
На вдовинім полі.

Кого ж вона вбила?
Вдовиного сина,
Немає нікого
Плакати по ньому.
Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:

Одна прилетіла,
В головоньках сіла.
Друга прилетіла,
Край серденька сіла.
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.

Що в головках сіла –
То матінка рідна.
Сіла край серденька –
То його миленька.
А в ніженьках сіла –
То його сестриця.

Де матінка плаче,
Там Дунай розлився.
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця.
Де плаче миленька,
Там земля сухенька.

Ой, матінка плаче,
Поки жити буде.
А сестриця плаче,
Поки не забуде.
А миленька плаче,
Поки його бачить…

Аналіз народної балади “Ой летіла стріла”

Автор балади невідомий, записаний був твір у 1915 році на Рівненщині.

Головна ідея твору ‒ співчуття людям, які втратили близького чоловіка, найімовірніше, на війні.

Балада написана у формі оплакування ‒ у творі є питання і є відповіді, які мають продемонструвати глибину горя.

Сюжет балади лінійний. Вдовиний син загинув від стріли (завʼязка), після чого до нього прилетіли три зозулі. Оплакування було гірким і горе трьох жінок ‒ матері, сестри й коханої проявилося по-різному (кульмінація). На місці, де плакала мати, Дунай розлився, де плакала сестра ‒ зʼявилася криниця, а де плакала мила ‒ суха земля, то її горе скороминуще. Пояснення ліричного героя, чому така велика різниця, і є розвʼязкою.

У творі використані такі художні засоби:

  • Паралелізм ‒ через явища природи, через тваринний світ показується життя людей і їхній внутрішній стан. Зокрема яскравим проявом цього є поява водойм там, де плачуть жінки;
  • Епітети ‒ «рябенькі», «вдовиний», «миленька», «сухенька»;
  • Метафора ‒ «Дунай розлився», «слізок криниця»;
  • Гіпербола ‒ «Дунай розлився», «слізок криниця»;
  • Повтори ‒ «плаче», «сестриця», «матінка», «миленька»;
  • Протиставлення ‒ мати плаче, доки жити буде, а кохана ‒ доки бачить.

Твір насичений зменшувально-пестливою лексикою ‒ «серденько», «сестриця», «миленька», «ніженьки». Ці слова мають викликати ще більше співчуття до горя трьох жінок.

Символіка, яка присутня у творі, доповнює розповідь:

  • Зозуля ‒ самотність. Зараз зозулями називають матерів, які покидають своїх дітей, проте раніше зозулі символізували солдатських матерів. Згадайте пісню «Летіла зозуля, та й стала кувати», де є цитата «вона проводжала синочка в солдати». Зозуля ‒ жінка, яка віддала сина з іншими дітьми і з тих пір втішитися не може. Інше значення зозулі як символу ‒ вдівство. Хоч прилетіли до тіла три зозулі невтішні, але у кожної горе своє і не в усіх воно вічне;
  • Море ‒ життя, перешкоди, глибини й таємниці. Стріла з-за моря, найімовірніше, означає загибель на війні, а історія про вдовиних синів, яких забирали в солдати, бо нікому було заступитися, є класичною і в народній творчості, і в дореволюційній літературі;
  • Дунай ‒ один з символів України. Загиблі сини роблять державу сильнішою, проте кожна смерть дуже болісна;
  • Криниця ‒ глибина, криниця компактна, та вода в ній невичерпна, тобто для сестри смерть брата ‒ теж глибока рана на все життя;
  • Серденько ‒ символ кохання.

Символічним є для українського фольклору число три. У творі до загиблого прилетіли саме три зозулі, а їхнє горе описане трьома циклами ‒ в одній строфі вони плачуть, у другій ‒ наявний результат оплакування, у третій ‒ тлумачення, що значить розлитий Дунай, поява криниці й суха земля.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (3 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой летіла стріла":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой летіла стріла: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.