Ой летіла стріла: Вірш

Ой, летіла стріла
З-за синього моря.
Ой, де ж вона впала?
На вдовинім полі.

Кого ж вона вбила?
Вдовиного сина,
Немає нікого
Плакати по ньому.
Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:

Одна прилетіла,
В головоньках сіла.
Друга прилетіла,
Край серденька сіла.
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.

Що в головках сіла –
То матінка рідна.
Сіла край серденька –
То його миленька.
А в ніженьках сіла –
То його сестриця.

Де матінка плаче,
Там Дунай розлився.
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця.
Де плаче миленька,
Там земля сухенька.

Ой, матінка плаче,
Поки жити буде.
А сестриця плаче,
Поки не забуде.
А миленька плаче,
Поки його бачить…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой летіла стріла":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой летіла стріла: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.