Повний текст твору: Роман Савицький – Гуцулка Ксеня
Цей вірш більш відомий як пісня. Авторство спірне ‒ воно належить сільському вчителю Роману Савицькому, який написав пісню у 1932 році, або композитору Ярославу Барничу, який створив також оперету за мотивами пісні, проте дещо пізніше. Роман Савицький був обдарованим, проте далеко не знаменитістю. І створена ним пісня швидко пішла в люди і вже через кілька років почала вважатися народною. Більш імениті митці переробляли слова й музику, не вказуючи авторства Романа Савицького.
«Гуцулка Ксеня» покладена на музику в ритмі танго ‒ цей танець був дуже модний у Європі і на Львівщині, яка тоді входила до складу Польщі.
Текст має сюжет ‒ закоханий юнак спокушає гуцулку, проте в подальшому зраджує їй і розбиває дівчині серце. Розповсюджені альтернативні варіанти пісні, у яких зваблена дівчина накладає на себе руки.
Та всі тексти мають спільну ідею ‒ засудження легковажного ставлення до кохання, обману, зради.
Образи прописані легкими штрихами ‒ Ксеня красива, вірна, закохана, вона продовжує любити й страждати і після того, як її зрадили. Гуцул легковажний і двоєдушний ‒ він розказує, що все присвячує їй одній в цілім світі навіть тоді, коли вже скрито любить іншу. Дуже цікаве слово вжите в описі прощання пари ‒ гуцул «прощав». З одного боку, слово вказує на розлуку. З іншого ‒ на те, що вину за розрив стосунків хитрий зрадник поклав на обмануту дівчину.
У творі використані такі художні засоби:
- Епітети ‒ «темна», «сніжно-біла», «синьоока»;
- Протиставлення ‒ темна нічка протиставлена білій постаті;
- Персоніфікація ‒ «хвилі грали», «сумували очі», «нічка вкрила», «серце кохає», «душа страждає»;
- Інверсія ‒ «сумували очі сині», «Черемоша грали хвилі»;
- Порівняння ‒ «мов жар»;
- Повтори ‒ приспів є рефреном і повторюється після кожної строфи з 4 рядків, крім останньої, де приспів змінений.
У творі використано чимало діалектизмів ‒ «соснина», «гуцул», «полонина», які вказують на місце, де відбуваються події. Також історія робиться більш виразною і достовірною завдяки появі назви річки Черемош.
У пісні складна система римувань. У кожній строфі присутнє паралельне римування першого, другого і третього рядка, проте четверті рядки різних куплетів римуються між собою або не римуються взагалі. У приспіві римування кільцеве, проте не завжди ‒ у деяких випадках римуються тільки другий і третій рядки. Це змушує слухача дослухатися в пісні до кожного слова, хоча, цілком можливо, ця недосконалість є не авторським задумом, а браком досвіду написання віршів.
