Анатолій Качан – Осіння борозна: Вірш

Вже літо красне і конем
Не наздогнати — осінь.
Річне кільце іще одне
В деревах додалося.

Стоїть і журиться сосна,
Бо в полі за рікою
Лягла глибока борозна
Між літом і зимою.

Та борозна серед полів
Птахів на південь кличе.
Летять над степом журавлі,
Про що вони курличуть?

Із висоти ключ журавлів
Курличе трактористу,
Що трактор борозну скривив.
«Скривив… От гумористи!»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Осіння борозна":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Осіння борозна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.