Анатолій Качан – Вийшла річка з берегів: Вірш

(Безконечник)

Навесні на кілька днів
Вийшла річка з берегів
І гуляє у лугах,
У левадах, у садах.
Котить хвилі у поля
Аж до скирти-корабля.

З пасовища в комишах
Вийшлa pиба у луги
І скидається в кущах –
По воді хвостом — шаррах! –
Аж розходяться круги.

Вранці Поля Поліщук,
Донька риболова,
Наловила в поліщук
У кущах вербових.

Ось пливе вона в човні
З вудкою додому
І наспівує мені
Пісеньку знайому:

Навесні на кілька днів
Вийшла річка з берегів
І гуляє у лугах,
У левадах, у садах.
Котить хвилі у поля
Аж до скирти-корабля…
І так далі, досхочу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Вийшла річка з берегів":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Вийшла річка з берегів: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.