Анатолій Качан – Журавлині луги, або Купальські вогні: Вірш

Журавлі пропливають над нами,
Щось курличуть притихлим лугам
І розколюють душу клинами,
Як поліно сухе – пополам.

З журавлями до теплого краю,
Де кокоси на пальмах ростуть,
Половина душі відлітає,
Половина лишається тут.

Навесні ті клини журавлині
Бумерангом повернуться знов
У луги, де цвіте журавлина,
Де колись потопав птахолов.

1

Птахолов той хотів упіймати
Журавля з королівським вінцем
І якраз під Купайлове свято
Він до лугу пішов із сільцем.

Скрекотала сорока над лугом,
Бив на сполох деркач у траві.
Та як сон, у ловця-волоцюги
Журавель все не йде з голови.

«Журавля посаджу я у клітку,
На Пташиному ринку продам
І куплю там капкани та сітку,
А вино “Ізабелла” – для дам…»

Птахолов запалив папіросу.
Коли гульк – у траві-мураві
Куличок шкутильгає, голосить
І волочить крило по траві.

«Що,попався на свято Купала?”
А кулик все волочить крильце
І відводить приблуду подалі
Від гнізда журавля із вінцем.

Того дня у трясуче болото
Птахолова кулик заманив,
Щоб у нього пропала охота
Вінценосних ловить журавлів.

2

Біля річки палАли багАття,
А навколо святкових вогнів
Хороводи водили дівчата
І співали купальські пісні.

«Ой на Івана та й на Купала
Дівчина в лузі квіти збирала.
Квіти збирала, вінок сплітала,
На тиху воду вінок пускала…»

* * *

«Посаджу я мальву, сторожу поставлю.
Стороною дощик іде, стороною
Над моєю мАльвою червоною…

Сьогодні Івана, а завтра Купала.
Стороною дощик іде, стороною
Над моєю мАльвою червоною…»

Під святкові пісні-хороводи
Про Купала і Сонце ясне
Раптом чують дівчата – з болота
Хтось гукає: «Ря-туй-те мене!!.»

Птахолова гуртом визволяли
Із болота дідусь Водяник,
Дві Русалки, Марена, Купало.*
Сновигав тут і Чорт з карнавалу,
А десь поряд сміявся кулик.

Чорт подав сучкувату ломаку.
Та ще дужче у небо нічне
Птахолов закричав з переляку:
«А це що за страхіття-чортяки?!
Ой, рятуйте, рятуйте мене!!!..»

3

Журавлі пропливають над нами,
Щось курличуть притихлим лугам
І розколюють душу клинами,
Як поліно сухе – пополам.

Ось і знову з лугів відлітає
Із курликанням клин журавлів.
Їх за море, до теплого краю
Ватажок вінценосний повів.

І легенду розказує всоте
Молодим журавлям ватажок,
Як на свято Купала в болоті
Птахолова скупав куличок.

___________________

*Тут – дійові

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Журавлині луги, або Купальські вогні":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Журавлині луги, або Купальські вогні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.