Анатолій Мойсієнко: Вірші

Тонкий лірик з емоційно-безпосереднім сприйняттям світу, Анатолій Мойсієнко не обмежився одним жанром чи видом творів, а вніс в українську літературу багатогранні, тематично різнобічні види поезій. Поет-паліндроміст створив унікальний різновид верлібру, винайшов яскраві новотвори, сповнені образності та метафоричності, для змалювання образів-символів (сонця, грози, грому, вітру): «зорепил, синьовітер, сонцеструни», чим значно збагатив рідну мову.

У його творчості тісно переплітаються різні стильові тенденції: класичні і новітні, модерні й канонічні. Його ідіостиль — цілий макрокосмос думок та почуттів, які відчуває людина, глибоко поринувши у красу рідної природи, вираження не тільки мовної, але й власної світоглядної картини світу. Мойсієнко — майстер фігурних віршів.

Головна тема, яка завжди хвилювала митця — його ліричний герой неабияк стурбований критичним станом не лише природи, але й духовного світу людини. Тому у його поезіях звучать мотиви нерозривної єдності людини і довкілля, одухотвореності природних явищ, турбота про те, що залишиться наступним поколінням краси природи.

Відомий поет і як доктор філологічних наук, професор, перекладач зі слов’янських мов та німецької.