Анатолій Мойсієнко – Натомились, мамо: Вірш

Натомились, мамо,
натомились, мамо,
аж голову клонить
сонях у серпні…

Натомились, мамо,
натомились, мамо,
аж руки-віти
у тополі терпнуть…

Натомились, мамо,
натомились, мамо,
аж вуста-корали
у калини гіркнуть…

Натомились, мамо,
натомились, мамо,
аж під вечір трави
буйні в полі никнуть…

Натомились, мамо,
натомились, мамо…

А вже ж і не рано,
А ще ж і не пізно…

…Сходить сонце
на світанку –

Як цілюща рана,
Невигойна пісня.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Мойсієнко – Натомились, мамо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Мойсієнко – Натомились, мамо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.