Я – Леда, ти – цитаделя,
Закопана напоказ…
Ув орбіті брову
Я –
Воркун у кров…
І мажорно сон рожам,
А тіло літа…
І тіл експресія… І серп скелі ті –
Аж ржа
З
Літ, з тіл…
О, тявся свято!
І тіло поламало політ, і…
Я – Леда. Ти – цитаделя?
- Наступний вірш → Анатолій Мойсієнко – Щодуху дощ
- Попередній вірш → Іван Малкович – Соломинка
(Оцінок ще немає)