А погляд той…
Ще світиться крізь зиму,
А осінь та
І крізь сніги пече,
Бо йде весна
До мене незборимо
Проталинками лагідних очей.
Хай зимно ще
Від поняття — “немає”,
Хай весніє
Від прагнення — “знайти”,
Я лиш прошу
З усіх моїх — “чекаю”
Земним, зеленим цвітом
Прорости.
