А птиці зеленого літа
У вирій тривожно летять,
І їхні далекі орбіти
Тятивами тужно бринять.
І в штат духового оркестру
Приймають дерева сумні.
На мить ще озимі воскреснуть
На вже почорнілій стерні.
Та бачу: тривожно й імлисто,
Крізь шерех віддалений злив,
Гусиними лапами листу
Йде осінь по сонній землі.
