Ішли удвох. У захололі роси
Проміння гостре місяць повтикав,
І боязко було деревам босим
Прогулянку зробити серед трав.
Ішли удвох. І, може, так здалося,
Що ледве стало в огудиння сил,
Щоб дирижаблі динь у тиху осінь
Увесь баштан, бува, не віднесли.
Ішли удвох. Мовчу про це і досі,
Ще рикошетить десь гудок між круч,
І стрілки, що застигли пів на восьму
Чомусь на журавлиний схожі ключ.
Ішли удвох. Думки якісь безглузді,
Бо і тепер ще подумки прошу:
Як вчителькою вернешся з педвузу, —
У перший клас заяву напишу.
