Я ще буду їздити по світу,
Щоби повертатися назад,
Дніпрогес мені ясніше світить
Через Ніагарський водоспад.
Не дива заморськії бентежать,
Стримать би чуттів шалений тиск,
Як маліє Ейфелева вежа,
Коли вища Брестський обеліск.
Як забути мандрівничу втому,
Не розхлюпать здійснену мету,
Як затримать радість — ось я й дома,
В міжнароднім аеропорту.
А на серці розквітає ніжність
До людей з полтавським говірком:
…Мені довше їхать в Запоріжжя,
Ніж летіть з Канади літаком.
