Спорожнілі громи,
Відкотили по рейках райдуг,
Блискавиці спалили
У хмарах коріння руде.
Калатає весна
В білі дзвони суцвітнього саду
І на плечах моїх
Оплавляється бронзою день.
І ошмаття небес
В каламуті калюж засиніло,
І дороги слизькі
Крутояро встелились мені,
І яскравість трави
Освіжила задуму могили,
Мабуть, спомин зашерхлий
З ошаблених літ прояснів.