В душі затисну прагнення розплати
Залишу тільки чисте.
Але все ж:
Як всі жінки,
Ти так уміла брати,
Що аж самій здавалось —
Віддаєш.
Пробач мені.
Прости оцю хвилину.
Не можу жити там,
Де є хула.
Ти так була,
Що наче й не була,
І все ж зуміла
Розділить єдине.
