Там тепер сніги
і синя тиша,
Там тепер і мир,
і благодать,
Влітку там вода —
найхолодніша,
Взимку — найгарячіша вода.
Там надовго холодом зупинені
Хитромудрі плетива слідів.
І згадки печальні,
журавлині
Тихо шерхнуть там,
на тій воді.
Там джерел тривожні аріозо
Вчать криниці жити горілиць,
Коли стануть дужчати морози, —
Вужчатимуть очі у криниць.
І коли не птиці білокрилі, —
Крига стане воду обсідать, —
То земля джерел потроїть силу,
Стане ще гарячіша вода.
Все оце — не тільки про криниці,
Знаю я, виходячи у рань:
В батьківській землі моїй таїться
Вічне джерело незамерзань.
