Андрій Малишко – Друзям за синє море: Вірш

Пригадаю те життя, суворе,
Давні ночі видяться мені,
Грає море, грає синє море,
Білі чайки линуть в далині…
Там шумлять дуби зеленочолі,
Дужий вітер хвилю нажене,
У містах і у канадськім полі
Милі друзі згадують мене…

Приспів:
Рідна пісня заплете розмову,
У стареньких висушить сльозу,
Я в Канаду ще приїду знову,
З України пісню привезу!

Шахтарі, і ливарі, й солдати,
Затамуєм ран минулих біль,
В дружнім колі сядем біля хати,
Як було – поділимо хліб, сіль,
Ще минеться те життя, суворе,
Інші ранки видяться мені:
Грає море, грає синє море,
Білі чайки линуть в далині…

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій Малишко – Друзям за синє море":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Андрій Малишко – Друзям за синє море: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.