Андрій Малишко – Журавлі: Вірш

Зацвіла весна, молода, ясна,
Білим цвітом простелилась до села.
На лугах, в діброві в зустрічі, в розмові
Полюбила, тільки гордою була.

Вийду в поле я, стану, гляну я –
Ходить осінь по зарошених стежках.
І, дощами вмиті, журавлі в блакиті
Відлітають у тривожний дальній шлях.

І моя краса, як в степу роса,
Опадає і марніє кожну мить,
Полюбила очі в ночі ті дівочі,
Полюбила, та нe знала, як любить.

В тихий шум дібров прийде знов любов,
На світанні, дівчинонько, виглядай
І, дощами вмиті, журавлі в блакиті
Ще повернуть з коханням в рідний край.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій Малишко – Журавлі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Андрій Малишко – Журавлі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.