Коли до сну кладешся ти вночі
І, в тишу мрій ідучи, ждеш мене,
Я хилю скронь у марево ясне,
Що тисне ум, як тугі обручі.
Коли до сну зложилась ти по дні,
Заснула вмить в теплі шовкових мрій
Я йду в борню, я йду в кривавий бій
З розпукою, що серце рве мені.
- Наступний вірш → Андрій Панів – Я лиш одно, одно
- Попередній вірш → Андрій Панів – Весняна трилогія
(Оцінок ще немає)