В пустелі моєї пристрасті
поселилися дикі коні гніву
Всі рови булатом позаливані
залізні вежі зведені
киплять казани
топлять чаші чорного лою
коні, списи, катафрактріїв спини
ланцюги, цвяхи і хрести
напоготові
Я чекаю тебе.
- Наступний вірш → Аналіз вірша “Похід на Царгород” Олеся
- Попередній вірш → Анна Біла – Па де шат – падає сніг за вікном
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші