В пустелі моєї пристрасті
поселилися дикі коні гніву
Всі рови булатом позаливані
залізні вежі зведені
киплять казани
топлять чаші чорного лою
коні, списи, катафрактріїв спини
ланцюги, цвяхи і хрести
напоготові
Я чекаю тебе.
- Наступний вірш → Володимир Біляїв – П.В.Одарченкові
- Попередній вірш → Анна Біла – Па де шат – падає сніг за вікном
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші