Тривоги оступили знадовкола
І звільна довшає вечірня тінь.
Але змагається людина квола,
Вгорнувшися окриллям палахтінь.
І проламавши мур довкілля грубий
І криги заморозливий покров,
Із-під рубців від ран і зашкарубин
Гарячими струмками грає кров.
