Богдан Кравців – Чекаючи: Вірш

Різкими карбами чекань позначено
В щоденнику моїм самотні дні —
І померком вгорнулися неначебто
Холодні ранки й полудні мені.

Під непогожими розлуки зорями
Тріпоче крильми сподівання птах,
Що завтра ось повернешся з-над моря ти
З цілунком вітру й соли на устах.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Чекаючи":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Чекаючи: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.